Powrót

Лемкы належат до Всідніх Славян, котры в Польщы оселювали од віків пілничны убочы Карпат. В народний сьвідомости Лемків істніє переконаня о походжыню од племени Білых Хорватив, котре юж в V віці ж ыло в Карпатах, было высоко зорґанізуване і розвинене. В VII віці векшист того племени переселила ся на Балканы. Потверджыня істніня племени Білых Хорватив на терыторюм Західніх Карпат мож найти в працах гнешніх істориків.

Інчом звязаном з лемківскыма прадіями єст віра в факт християнізацийной місиі Кірила і Методия серед Лемків. По ліквідациі славяньского обряду в Польщы предкы Лемків заховали го і сусіде зачали называти іх „людми руской віры”, Рускыма, Русинами, бо обряд тот істніл в сусідній Руси.

Терыторюм узнаване през Лемків яко іх льокальна вітчызна, звана тіж Лемковином, сігат на захід до Пєнін (села Шляхтова, Явіркы, Біла Вода, Чорна Вода), а на всході, на леніі пасм Хрыщатой, Великого Ділу і Буковиці.

Перед ІІ сьвітовом войном Лемкы в Польщы становили компактну популяцию в понад 300 місцевостях. В 1933 році лемківскій язык впроваджено до шкіл. Діти вчыли ся з підручників опрацуваных през Методия Трохановского.

В часі войны Лемкы были жолнірами: Арміі Андерса, Першой Дивізиі ім. Тадеуша Косьцюшкы, ІІ Арміi Польского Войска, Американьского войска, а од 1945 року Червеной Арміі. Дуже молодых Лемків не повернуло з фронтив. Вельо Лемків, котры діяли в Лемківскым Комітеті Антигітлєровского Руху Опору згынуло в окропечных муках (Александра Вислоцка, Мирослав Вислоцкій, Іван Ромцьо, Владимір Ткач і інчы.)

По ІІ сьвітовий войні – згідні з ідейом переформуваня Польщы з вельонародовой державы в державу єднонародову – постановлено лемківску менчист зліквідувати, доконуючы в першым етапі – в порозумліню з совітскыма властями – переселіня на Украіну (1945-1946). Тых, што іщы остали (около 40 тисяч) в 1947 році комуністичны власти брутальні депортували на Західні Землі розпорошуючы іх так, жебы ниґде не жыли в більший концентрациі. В часі Акциі „Вісла” вельох загарештувано і вязнено в ляґри Явожно (знаны сут припадкы вязніня старшых ґаздив, котры не были в нич занґажуваны і молодых – бывшых жолнірив Польского Войска і Червеной Арміі, котры войну прожыли в неволи або вернули з фронту.)

В 1956 році выникла короткотырвала і барз ограничена можливіст повороту до ридных стран, в звязку з тым повернула лем мала част.

През долгы рокы лемківскы діяче старали ся ратувати знищену культуру і традицию, але аж в вісемдесятых роках зауважат ся значны ефекты, выдаваны сут вершы Павла Стефановского, Петра Мурянкы, Стефаніі Трохановской і інчых. Дає концерты Ансамбль Пісні і Танця „Лемковина”, котрий провадит Ярослав Трохановскій.

„Лемковина” од 1983 року орґанізує „Лемківску Ватру” – великє сьвато лемківской культуры і місце стрич Лемків з цілого сьвіта. B 1991 році розпочато в школах офіцияльну науку лемківского языка для діти лемківского походжыня. Реактывувано тіж передвоєнне Стоваришыня „Руска Бурса” в Ґорлицях, котре провадит культурально-осьвітову діяльнист. Од академіцкого року 2001 /2002 на Педаґоґічний Академіі ім. Комісиі Едукациі Народовой в Кракові функцийонує специяльнист „ росийска фільольоґія з русиньско-лемківскым языком”.

(Написано на основі інтернетовой стороны фундациі „Рутеніка”)

Webmaster: Bogdan Matała     

Powrót